Електричне поле, переміщуючи заряд по провіднику, виконує роботу.
Робота електричного струму — це фізична величина, що визначає можливість перетворення електричної енергії на інші її види.
де U — напруга на ділянці кола, I — сила струму, а t — час його проходження.
Одиниця роботи електричного струму в СІ — джоуль:
Існують два способи виміряти роботу електричного струму: непряме вимірювання і пряме вимірювання.
Непряме вимірювання базується на використанні значень напруги, сили струму та часу виконання роботи.
Вольтметр приєднують паралельно до ділянки кола для визначення напруги, а амперметр — послідовно для вимірювання сили струму. За допомогою секундоміра фіксують точний час роботи приладу.
Остаточне значення роботи обчислюють за формулою A = U∙I∙t.
Електролічильник – це прилад для прямого вимірювання роботи струму.
Даний прилад забезпечує автоматичну фіксацію напруги, сили струму та часу, що дозволяє йому миттєво визначати обсяг спожитої електроенергії.
Показники на табло лічильника традиційно фіксуються в позасистемних одиницях — «кіловат-годинах» (кВт∙год).
Потужність електричного струму — це фізична величина, яка характеризує швидкість виконання струмом роботи і чисельно дорівнює відношенню роботи струму до часу, за який цю роботу було виконано.
Одиниця потужності в СІ — ват:
1 Вт – це потужність струму силою 1 А на ділянці кола з напругою 1 В:
Крім ват, на практиці часто застосовують кратні одиниці потужності:
Значення потужності, вказане в паспорті електроприладу, називають номінальною потужністю, яка визначає споживання енергії за нормальних умов експлуатації. На практиці значення фактичної потужності відрізняється від номінальної.
Існують два способи виміряти потужність електричного струму: непряме вимірювання і пряме вимірювання.
