Фізична величина — це кількісно виражена характеристика тіла або фізичного явища.
Зрозуміло, що об’єм і швидкість руху — це далеко не всі фізичні величини, якими оперує фізика. Навіть у повсякденному житті ми маємо справу з великою кількістю фізичних величин: довжина, площа, об’єм, маса, час, шлях, температура.
Для зручності кожну фізичну величину позначають певним символом (буквою латинського або грецького алфавіту). Наприклад, об’єм позначають символом V, час — символом t, швидкість руху — символом v.
Зараз у більшості країн світу діє запроваджена в 1960 р. Міжнародна система одиниць, яку називають Система Інтернаціональна (СІ).
У СІ одиницею довжини є метр (м), одиницею часу — секунда (с), об’єм вимірюється в метрах кубічних (м3), швидкість руху — у метрах за секунду (м/с). Про інші одиниці СІ ви дізнаєтеся пізніше.
Записуючи значення фізичної величини, треба навести символ, яким вона позначається, числове значення фізичної величини та її одиницю. Наприклад, запис v = 5 м/с означає, що швидкість руху якогось тіла становить 5 метрів за секунду.
Для зручного запису великих і малих значень фізичних величин використовують кратні та частинні одиниці.
Кратні одиниці — це одиниці, які більші за основні одиниці в 10, 100, 1000 і більше разів.
Частинні одиниці — це одиниці, які менші від основних одиниць у 10, 100, 1000 і більше разів.
Назви кратних і частинних одиниць містять спеціальні префікси. Наприклад, кілометр (1000 м) — кратна одиниця довжини; сантиметр (0,01 м) — частинна одиниця довжини.
У таблиці наведено найуживаніші префікси.
Значення фізичних величин одержують шляхом вимірювань.
Виміряти фізичну величину означає порівняти її з однорідною величиною, взятою за одиницю.
Існують два види вимірювань: прямі і непрямі вимірювання.
У разі прямого вимірювання шукане значення фізичної величини отримують відразу, за показом вимірювального приладу.
У разі непрямого вимірювання шукане значення фізичної величини визначають за певною формулою, підставивши в цю формулу значення інших фізичних величин, отриманих у ході прямих вимірювань.
Для встановлення значень фізичних величин у ході прямих рювань використовують вимірювальні прилади.
Зараз у науці, техніці та повсякденному житті застосовують як електронні цифрові вимірювальні прилади, в яких значення вимірюваної величини висвітлюється на екрані, так і вимірювальні прилади, під час користування якими значення вимірюваної величини користувач визначає за шкалою.
За шкалою можна встановити дві найважливіші характеристики вимірювального приладу: ціну поділки шкали приладу та межі вимірювання.
Ціна поділки шкали вимірювального приладу — це значення найменшої поділки шкали цього приладу.
Щоб визначити ціну поділки шкали вимірювального приладу, необхідно різницю двох будь-яких найближчих значень величини, наведених на шкалі, поділити на кількість поділок між ними.
Визначимо ціну поділки шкали медичного термометра:
Отже, ціна поділки шкали цього термометра становить 0,1 °С:
Межі вимірювання приладу — це найбільше та найменше значення фізичної величини, які можна виміряти цим приладом.
Так, верхня межа вимірювань медичного термометра на рисунку дорівнює 42 °С, нижня становить 35 °С.